{:uk}История города Ильичевска (Черноморска){:}{:ru}История города Ильичевска (Черноморска){:}

{:uk}

История города Ильичёвска

Официальная история города Ильичевска насчитывает 41 год с 1973 года. Но именно сейчас необходимо вспомнить, что территория, на которой расположен этот один из самых молодых городов Украины, имеет свою славную многовековую историю. Раскопки археологов стоянки Большая Аккаржа поблизости Ильичевска показали, что уже около 19 тысяч лет тому назад, в эпоху давнего каменного века, тут жили люди. Они занимались сезонной охотой на бизонов и имели достаточно развитую духовную и материальную культуру.

Интересно, что в это время уровень Чёрного моря был почти на 100 метров ниже современного, а климат был намного холоднее. Весь морской залив в районе Одессы был тогда сушей, а место, где сейчас находится Ильичевск, было отдалено от морского берега на 120-140 километров.Позже на этих землях жили скотоводческие племена ямной, усатовской и катакомбной археологичных культур, а также известные из письменных источников скифы, сарматы, гунны и другие народы. В результате раскопок, проведенных в 1992 году на обрывистом береге моря около бывшего села Старое Бугово, археологи обнаружили поселения эпохи позднего бронзового века, в которых наши предки жили более 3 тысяч лет тому назад. Неподалеку были открыты остатки строений античной эпохи IV столетия до Р.Х., которые принадлежали древним грекам.

До декабря 1791 года — даты официального вхождения края в состав Российской империи — Буго-Днестровское междуречье входило в состав Золотой Орды, Великого Княжества Литовского, Польского Королевства, Крымского ханства и Порта Отаманской. В XIV-XV столетиях на берегах Чёрного моря была разбросана сеть торговых центров — факторий купцов Генуэзской республики. На одной из средневековых карт известная колония Джинестра (Ginystra), которую обычно размещают на месте современной Одессы, обозначена на левом берегу Сухого лимана. В 1790-1793 годах земли города входили в состав территории Черноморского казачьего войска, созданного несколько ранее из бывших запорожских казаков. До своего переселения в дельту реки Кубань и на Таманский полуостров казаки имели рыболовецкие угодья на берегах моря и Сухого лимана. В конце XVIII — первых годах XIX столетия тут поселились греки, албанцы и молдаване, которые служили в «Греческом дивизионе» (с. Александровка), и немцы из германских княжеств в колонии Кляйн-Либенталь (с. Малодолинское). Село Бурлачья Балка (Бурлацкие хутора) входило в состав так называемого Дальницкого участка Одесского градоначальства. По морскому побережью и по правому берегу Сухого лимана были раскиданы так называемые Буговы хутора, а их немногочисленные жители занимались преимущественно рыбной ловлей.В 1927 г. Буговые Хутора переименованы в хутор Ильичёвский в честь помещика Ильичева. Коренные изменения в истории нашего региона произошли в 1950 году после принятия решения про сооружение большого военного судостроительного завода и рабочего поселка на берегах Сухого лимана. Уже в следующем году перед коллективом завода была поставлена задача — начать строительство несамоходных грузовых барж. Для этого Министерство судостроительной промышленности СССР направило сюда несколько десятков специалистов из Калининграда, Николаева, Владивостока, Ленинграда и других городов. В августе 1952 года поселок, в котором на тот момент проживало более 3 тысяч жителей, был отнесен к категории поселка городского типа и получил название Ильичевск.

В 1957 году, учитывая благоприятные климатические и гидрологические условия в бухте Сухого лимана, тут начали строительство торгового порта. Такое решение было обусловлено тем, что Одесский порт тогда уже не справлялся с возрастающим грузопотоком и не имел преспективы для дальнейшего развития. 5 августа 1958 года в новом порту пришвартовалось первое судно — пассажирский теплоход «Украина». Название судна оказалось глубоко символическим, но тогда вряд ли кто-нибудь из портовиков мог подумать, что ему придется жить в новой независимой Украине. В 1964 году было начато строительство еще одного порта — рыбного, а уже в следующем году грузооборот Ильичевского порта превысил аналогичные показатели Одесского порта. 12 апреля 1973 года указом Президиума Верховного Совета УССР поселок городского типа Ильичевск был включен в число городов областного подчинения. Именно эта дата является официальным днем рождения нового города.

Сегодня Черноморск (бывш. Ильичевск) — город областного управления, большой портово-промышленный центр Одещины и Украины в целом. Народнохозяйственные функции Ильичевска в полной мере отвечают его экономико-географическому и транспортно-географическому расположению. Ильичевск — большой морской порт Украины, крупный рыбный порт и база рыбпромышленной флотилии «Антарктика», развитый промышленный и в частности, машиностроительный центр. Ильичевск активно принимает участие в международном разделении труда; большую часть грузооборота Черноморского (бывш. Ильичевского) морского порта составляют внешнеторговые экспортно-импортные перевозки; функционирует современная паромная переправа Ильичевск-Варна, которая связывает Украину и Болгарию. Вместе с этим Ильичевск исполняет и ряд важных народнохозяйственных функций как спутник города Одессы. В составе Одесской агломерации определены функции специализированных участков и причалов Черноморского порта, кооперативные связи многих промышленных предприятий, уровень и особенности развития его производственной и социальной инфраструктуры.Как мощный портово-промышленный центр Ильичевск распространяет свое социально-экономическое влияние на другие регионы, в первую очередь на Николаевскую и Херсонскую области. Сейчас в сферу ведения Черноморского городского совета входят поселок городского типа Александровка, села Малодолинское и Бурлачья Балка. В них выбираются и действуют поселковые и сельские советы. Общая площадь городских земель составляет 2542 гектара. Численность населения Черноморска (бывш. Ильичевска) составляет 57 тысяч жителей, а вместе с административно подчиненными ему спутниками превышает 65 тысяч человек. Ильичевск имеет современную городскую инфраструктуру и соответствующее коммунальное хозяйство. Централизованная система водоснабжения и теплоснабжения охватывает большую часть территории городского совета, порт и все его промышленные предприятия. Централизированный канализационный сток охватывает в всю центральную часть города. В нее собираются сточные воды от жилых кварталов, общественных зданий и комплексов, а также промышленные стоки. Проведенная в 1997 году реконструкция канализационной насосной станции позволила сейчас остановить сброс неочищенных сточных вод в море, что намного улучшило экологическое состояние рекреационной зоны города. Особое значение городская власть уделяет состоянию магистралей, дорог и внешнему виду улиц, общая протяженность которых превышает 20 км. По площади парков, скверов, зеленых зон на одного жителя Ильичевск занимает одно из первых мест среди городов Южной Украины. Городское управление архитектуры и градостроительства успешно претворяет в жизнь программу по обустройству рынков и объектов торговли, расположенных на территории города, приданию им современного вида. Сегодня город формируется по единому городостроительному плану, имеет вполне современную планировку с четким функциональным зонированием, что в полной мере подчеркивает его молодость и перспективу развития.Ильичевск связан с общей сетью автодорог области автомагистралями, которые около села Великодолинское выходят на автодорогу Одесса — Затока — Белгород-Днестровский — Рени, а через село Сухой Лиман — на окружную автодорогу Одессы, которая пересекает шоссейные дороги Одесса — Маяки -Рени, Одесса — Киев, Одесса — Николаев, Одесса — Кишинев. Городская автобусная станция обслуживает около 1,2 млн. пасажиров в год, большая часть которых создает потоки на 10 автобусных основных маршрутах. В последние годы особой популярностью у пассажиров пользуются маршруты, на которых используются микроавтобусы. В городе существует широко развитая сеть государственных и частных универсальных, специализированных и продовольственных магазинов, киосков, павильонов, рынков, хлебных мини-пекарен, ресторанов, кафе, баров, разнопрофильных ателье и т.д. Только за прошедшие три года их количество возросло в два раза. 2008-2010 гг.

В Черноморске (Ильичевске) успешно работает также сеть финансово-кредитных организаций. Свои услуги предлагают несколько самостоятельных банков и их филиалов, в том числе такие крупные, как АКБ «Морской транспортный банк», отделения Проминвестбанка, Укрсоцбанка, Ощадбанка, «Райфайзенбанка», банк “ПриватБанк”,  банк «Південний». В городе есть три почтовых отделения, нотариальные и адвокатские конторы, агентства по обмену и продаже недвижимости, строительные и страховые компании.Одной из наиболее развитых сфер городского хозяйства является система образования. В Ильичевске действуют два средних профессионально-технических училища (ПТУ-15 и ВПТУ-22), где учатся 1500 учеников, украинская гимназия и девять средних школ, в которых учатся 9 тысяч учеников, Школа искусств, Дом творчества учеников, детский экологический центр, детско-юношеская спортивная школа, а также ряд муниципальных и ведомских дошкольных учреждений на 3 тысячи мест.

Школа №5, вид сзади. Ильичёвская гимназия. На территории городского совета существует развитая сеть учреждений культуры. Общий книжный фонд библиотек города, в том числе трех сельских, насчитывает почти 400 тысяч томов. Особо скажем про Ильичевский музей изящных искусств — уникальное учреждение такого типа на Украине. Основу его художественного собрания составляет личная коллекция художественных фарфоровых изделий XVIII-XIX столетий украинских и российских заводов, бесплатно переданных городу в 1977 году его почетным жителем А.Белым. В городе издаются три газеты — общегородская «Черноморский маяк», ведомственные «Ильичевец» и «Судоремонтник». Работает пять кинотеатров и сельских домов культуры на 2400 мест. Данные на 2010 гг.Большое внимание в городе уделяется развитию сети организаций охраны здоровья, спорта и отдыха. В городе есть две поликлиники, расчитанные на 1750 посещений в день, больница на 400 коек, стоматологическая поликлиника, сельские амбулатории, оздоровительные пункты на предприятиях, оздоровительные пансионаты, а так же два летних детских лагеря на 700 мест. В городском Дворце спорта успешно работает целая сеть спортивных и оздоровительных секций для детей и взрослых, бассейн для плавания площадью 500 кв. м, часто проводятся всеукраинские и международные спортивные соревнования. Кроме этого, в городе работает 3 детские спортивные школы, 2 спортклуба, шесть открытых стадионов, яхт-клуб и межрейсовая база моряков. В городе подготовлено 12 членов сборных команд Украины по разным видам спорта, в том числе бронзовый призер Всемирной олимпиады гроссмейстер С.Савченко. В высших лигах страны играют команды «Чайка» (гандбол), «Море» (футбол), в первой лиге интересы города представляет волейбольная команда «Космос», во второй футбольной лиге — команда «Портовик».

Следует отметить, что благосостояние города и его жителей во многом зависит от успешной работы больших предприятий: морского торгового порта, судоремонтного завода, АТ «Ильичевсквнештранс» и др. Большинство из них имеют большую историю, славные традиции и заслужили свое место в этом очерке. Открытый 5 августа 1958 года Ильичевский морской торговый порт готовится встретить свой 50-летний юбилей. Ильичевский порт, который начался с небольшого грузового района Одесского порта, превратился теперь в современный международный высокомеханизированный порт — один из крупнейших на Черном море. Ильичевский порт расположен на обоих берегах удобной гавани Сухого лимана в 20 км на юго-запад от Одессы. Порт может принять к своим причалам многогрузовые судна с осадкой до 13 метров. Сейчас порт владеет 7 большими загрузочно-разгрузочными терминалами на 28 причалах. Они оснащены портальными кранами грузоподъемностью от 1,5 до 40 тонн, контейнерными перегрузчиками грузоподъемностью 45 тонн, автонагрузчиками грузоподъемностью от 1,5 до 30 тонн, терминальными тягачами, автокранами грузоподъемностью от 5 до 50 тонн. В своем составе порт имеет вспомогательный флот, который состоит из буксиров, плавучих кранов грузоподъемностью до 300 тонн, танкеров-бункеровщиков, плавучего зерноперегрузчика, лоцманских катеров, лихтеров и др.Порт имеет возможность перерабатывать в год до 20 миллионов тонн грузов. Сейчас основную номенклатуру грузов составляют металл, груз в контейнерах, тарно-штучные грузы, тяжелое крупногабаритное оборудование, калийные удобрения и зерно насыпью, жидкие удобрения и подсолнечное масло наливом. Порт Черноморск обладает большим специализированным комплексом, через который производится перегрузка вагонов, которые транспортируется из Черноморска в Варну и наоборот паромами вместимостью по 108 вагонов каждый. Он же обслуживает и линии «Ро-Ро», которые транспортируют грузовые тягачи: Черноморск — порты Турции и Черноморск — порты Грузии. Сейчас ведутся крупномасштабные роботы по модернизации и развитию производственных мощностей порта. Среди них наиболее значительные — создание нового контейнерного терминала с общей пропускной способностью до 300 тысяч контейнеров в год, строительство высоко-механизированного комплекса по перегрузке зерна мощностью 2.5 миллионов тонн в год и др. Использование терминалов, которые имеют развитую инфраструктуру, дает возможность организовать качественное комплексное обслуживание клиентов. Предприятия предлагает широкий спектр услуг по перегрузке, сохранению, подготовке и отправлению грузов в любой из портов мира, а также экспедирование, перевозку контейнеров по странам СНГ и Европы крупнотоннажными автомобилями типа «Volvo». Рядом с портом и непосредственно на его территории функционирует широкая сеть агентств и экспедиторских фирм, которые тесно сотрудничают с ним по обслуживанию флота и владельцев грузов. Грузовой порт является наибольшим предприятием Ильичевска, где трудятся около 8500 работников. Поэтому понятно, что благополучие жителей города зависит от успешной работы порта.Порт содержит целую сеть предприятий и организаций социальной сферы: 6 детских дошкольных заведений, круглогодичный санаторий-прафилакторий на 1500 мест в год, детский оздоровительный центр «Альбатрос» на берегу Черного моря в Каролино-Бугазе на 500 мест в смену, базу отдыха «Радужный» на 1000 мест, которая принимает на отдых с мая по октябрь, спорткомплекс «Юность». На территории порта и в перечисленных заведениях социальной сферы действует развитая сеть предприятий общественного питания и торговли. Для работников порта создано четыре садово-огородных товарищества, организовано круглогодичное бесплатное автобусное сообщение с ними. Ильичевский судоремонтный завод (ИСРЗ) основан в 1951 году и расположен в 20 км на юго-запад от Одессы. Предприятие является одним из наибольших в своей сфере на территории бывшего СССР. На сегодняшний день общая численность служащих на заводе составляет более 3500 человек.Основными видами деятельности являются: ремонт судов — 58%, судостроительство — 19%, машиностроение — 17%, изготовление контейнеров — 6%. С 1996 года завод также перерабатывает металлолом и производит погрузочно-разгрузочные работы на судах. Завод является государственным производственным объединением и состоит из 11 хорошо оснащенных разнопрофильных предприятий, технические возможности и кадровый потенциал которых позволяет предоставлять широкий спектр услуг, связанных с судостроением и судоремонтом, машиностроением и контейнерным производством, деревообрабатывающим и литейным производством, строительными работами. Завод владеет 4 плавающими доками, что позволяет производить докировку суден дедвейтом до 100 тысяч тонн. Существующие производственные мощности позволяют исполнять ремонт до 150 судов в год, производить строительство судов прибрежного плаванья (до 10 ед. в год) вместимостью до 200-250 пассажиров, выпускать 5000 контейнеров типа 1-СС (морские, стандартные, 20-футовые), контейнеры для сыпучих грузов, контейнеры облегченной конструкции, контейнеры-склады и др.Есть 14 оборудованных причалов с максимальной глубиной до 7.5 м и общей протяженностью 3000 м. Крановое хозяйство завода включает береговые и плавучие краны грузоподъемностью от 5 до 100 тонн.Завод владеет большим станочным парком, что позволяет исполнять практически все виды металлообработки. Оснащенность деревообрабатывающего производства позволяет выполнять работы по распиливанию и обработке древесины, а также производить разную мебель.Мощная производственная и конструкторско-техническая база, квалифицированные кадры позволяют коллективу Ильичевского судоремонтного завода создавать продукцию высокого качества, гарантировать ее долгую работоспособность.В круг клиентом завода входят как отечественные, так и другие крупные фирмы СНГ, Балтии и средиземноморско-черноморского региона. Ильичевский судоремонтный завод (ИСРЗ) готов выполнять любые заказы, которые выходят за рамки обычных услуг и поставок.Еще одно значительное предприятие города основано в 1962 году как кантора ВО «Союзвнештранс» (SVT), а в 1968 году стало базой ВО «Союз-внештранс» (SVT) Министрерства внешней торговли на территории бывшего СССР. В 1993 году предприятие преобразовано в АТ «Ильичевсквнештранс». Сейчас на нем работает около 1000 человек. АТ «Ильичевсквнештранс» имеет собственную территорию площадью 32 га, в том числе 5 га закрытых охраняемых складов. На его территории расположен контейнерный терминал на 2500 контейнеров с подъездными железнодорожными путями, которые принимают 100 вагонов в сутки. Предприятие тесно связано с Ильичевским морским торговым портом и с железнодорожной станцией Ильичевск-Грузовая.Техническое оснащение — от контейнерных перегрузчиков и колесных кранов «Като» грузоподъемностью 50 т до методов малой механизации. АТ «Ильичевсквнештранс» имеет автопредприятие на 200 машин разного назначения, включая тентовые трейлеры «Мерседес», «Вольво», «Скания» для международных перевозок (75 грузовиков повышенной грузоподъемности). Собственные способы предпринимательства позволяют обеспечить сохранение грузов и надежность перевозки на всех этапах транспортного процесса, который организовывает предприятие.

АТ «Ильичевсквнештранс» организовывает морские перевозки, исполняет функции пограничного и фрахтового брокера, судового агента, исполняет услуги по организации железнодорожного экспедирования в страны СНГ и Европы, услуги по сопровождению и охране груза в соответствии с желанием заказчика. Предприятие выступает как контейнерный оператор, сюпвейер, полнообъемный ремонт и техническое освидетельствование по международным стандартам всех типов контейнеров на базе специального контейнерного бюро. АТ «Ильичевсквнештранс» специализируется на перевалке хлопка и других волокнистых грузов. Технические возможности позволяют ему принимать таких грузов до 400 тысяч тонн в год. Этот процесс включает взвешивание, отбор образцов, классификацию, очистку от примесей, переупаковку по международным стандартам. Перепресовка хлопка, льноволокна, шерсти и других аналогичных грузов может быть увеличена до объема 2,5 куб. м/т. Предприятие является членом Ливерпульской хлопковой биржи, корреспондентом Вейкфильд Инспекшн Сервисес ЛТД (Ливерпуль, Великобритания).Общая валовая грузообработки составляет около 500 тысяч тонн в год и выполняется в основном через Ильичевский морской торговый и рыбный порты, Одесский и Белгород-Днестровский порты. АТ «Ильичевквнештранс» — международный экспедитор и основатель транспортно-экспедиторской ассоциации «Укрвнештранс», ассоциативный член Международной ассоциации экспедиторов FIATA и Российской ассоциации международных экспедиторов.

Источник: http://shkola4.io.ua/s89559/oficialnaya_istoriya_goroda…_vozniknovenie_goroda..

Источник: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BB%D1%8C%D0%B8%D1%87%D1%91%D0%B2%D1%81%D0%BA

{:}{:ru}

Історія міста Чорноморськ (Іллічівськ)

Офіційна історія міста Іллічівська налічує 41 рік із 1973 року. Але саме зараз слід згадати, що територія, на якій розташоване це одне з наймолодших міст України, має свою славну багатовікову історію. Розкопки археологів стоянки Велика Аккаржа поблизу Іллічівська показали, що вже близько 19 тисяч років тому, в епоху давньої кам’яної доби, тут жили люди. Вони займалися сезонним полюванням на бізонів і мали досить розвинену духовну та матеріальну культуру.

Цікаво, що в цей час рівень Чорного моря був майже на 100 метрів нижчим від сучасного, а клімат був набагато холоднішим. Вся морська затока в районі Одеси була тоді сушею, а місце, де зараз знаходиться Іллічівськ, було віддалено від морського берега на 120-140 кілометрів. скіфи, сармати, гуни та інші народи. В результаті розкопок, проведених у 1992 році на стрімкому березі моря біля колишнього села Старе Бугове, археологи виявили поселення епохи пізньої бронзової доби, в яких наші предки жили понад 3 тисячі років тому. Неподалік було відкрито залишки будов античної епохи IV століття до Р.Х., які належали древнім грекам.

До грудня 1791 – дати офіційного входження краю до складу Російської імперії – Буго-Дністровське міжріччя складалося з Золотої Орди, Великого князівства Литовського, Польського Королівства, Кримського ханства і Порту Отаманської. У XIV-XV століттях на берегах Чорного моря було розкидано мережу торгових центрів – факторій купців Генуезької республіки. На одній із середньовічних карт відому колонію Джинестра (Ginystra), яку зазвичай розміщують на місці сучасної Одеси, позначено на лівому березі Сухого лиману. У 1790-1793 роках землі міста входили до складу території Чорноморського козачого війська, створеного раніше з колишніх запорізьких козаків. До свого переселення в дельту річки Кубань та на Таманський півострів козаки мали рибальські угіддя на берегах моря та Сухого лиману. Наприкінці XVIII — перших роках XIX століття тут оселилися греки, албанці та молдавани, які служили у «Грецькому дивізіоні» (с. Олександрівка), та німці з німецьких князівств у колонії Кляйн-Лібенталь (с. Малодолинське). Село Бурлача Балка (Бурлацькі хутори) входило до складу так званої Дальницької ділянки Одеського градоначальства. По морському узбережжю і правому березі Сухого лиману було розкидано звані Бугови хутора, які нечисленні жителі займалися переважно риболовлею.В 1927 м. Корінні зміни в історії нашого регіону відбулися у 1950 році після ухвалення рішення про спорудження великого військового суднобудівного заводу та робочого селища на берегах Сухого лиману. Вже наступного року перед колективом заводу було поставлено завдання розпочати будівництво несамохідних вантажних барж. Для цього Міністерство суднобудівної промисловості СРСР направило сюди кілька десятків фахівців із Калінінграда, Миколаєва, Владивостока, Ленінграда та інших міст. У серпні 1952 року селище, в якому на той момент проживало понад 3 тисячі жителів, було віднесено до категорії селища міського типу і отримало назву Іллічівськ.

У 1957 році, враховуючи сприятливі кліматичні та гідрологічні умови у бухті Сухого лиману, тут розпочали будівництво торгового порту. Таке рішення було зумовлене тим, що Одеський порт тоді вже не справлявся зі зростаючим вантажопотоком і не мав перспектив для подальшого розвитку. 5 серпня 1958 року у новому порту пришвартувалося перше судно – пасажирський теплохід «Україна». Назва судна виявилася глибоко символічною, але тоді навряд чи хтось із портовиків міг подумати, що йому доведеться жити у новій незалежній Україні. 1964 року розпочато будівництво ще одного порту — рибного, а вже наступного року вантажообіг Іллічівського порту перевищив аналогічні показники Одеського порту. 12 квітня 1973 року указом Президії Верховної Ради УРСР селище міського типу Іллічівськ було включено до міст обласного підпорядкування. Саме ця дата є офіційним днем ​​народження міста.

Сьогодні Чорноморськ (колишній Іллічівськ) — місто обласного управління, великий портово-промисловий центр Одещини та України загалом. Народногосподарські функції Іллічівська повною мірою відповідають його економіко-географічному та транспортно-географічному розташуванню. Іллічівськ — великий морський порт України, великий рибний порт та база рибпромислової флотилії «Антарктика», розвинений промисловий і, зокрема, машинобудівний центр. Іллічівськ активно бере участь у міжнародному поділі праці; більшу частину вантажообігу Чорноморського (колишнього Іллічівського) морського порту становлять зовнішньоторговельні експортно-імпортні перевезення; функціонує сучасна поромна переправа Іллічівськ-Варна, яка пов’язує Україну та Болгарію. Водночас Іллічівськ виконує й низку важливих народногосподарських функцій як супутник міста Одеси. У складі Одеської агломерації визначено функції спеціалізованих ділянок і причалів Чорноморського порту, кооперативні зв’язки багатьох промислових підприємств, рівень та особливості розвитку його виробничої та соціальної інфраструктури. Миколаївську та Херсонську області. Нині до сфери ведення Чорноморської міської ради входять селище міського типу Олександрівка, села Малодолинське та Бурлача Балка. У них вибираються та діють селищні та сільські ради. Загальна площа міських земель становить 2542 га. Чисельність населення Чорноморська (колишня Іллічівська) становить 57 тисяч жителів, а разом з адміністративно підпорядкованими йому супутниками перевищує 65 тисяч осіб. Іллічівськ має сучасну міську інфраструктуру та відповідне комунальне господарство. Централізована система водопостачання та теплопостачання охоплює більшу частину території міської ради, порт та всі його промислові підприємства. Централізований каналізаційний стік охоплює всю центральну частину міста. У неї збираються стічні води від житлових кварталів, громадських будівель та комплексів, а також промислові стоки. Проведена у 1997 році реконструкція каналізаційної насосної станції дозволила зараз зупинити скидання неочищених стічних вод у море, що значно покращило екологічний стан рекреаційної зони міста. Особливого значення міська влада приділяє стану магістралей, доріг та зовнішньому вигляду вулиць, загальна протяжність яких перевищує 20 км. За площею парків, скверів, зелених зон на одного мешканця Іллічівська займає одне з перших місць серед міст Південної України. Міське управління архітектури та містобудування успішно втілює в життя програму з облаштування ринків та об’єктів торгівлі, розташованих на території міста, надання їм сучасного вигляду. Сьогодні місто формується за єдиним містобудівним планом, має цілком сучасне планування з чітким функціональним зонуванням, що повною мірою наголошує на його молодості та перспективі розвитку. Дністровський – Рені, а через село Сухий Лиман – на окружну автодорогу Одеси, яка перетинає шосейні дороги Одеса – Маяки-Рені, Одеса – Київ, Одеса – Миколаїв, Одеса – Кишинів. Міська автобусна станція обслуговує близько 1,2 млн. пасажирів на рік, більшість яких створює потоки на 10 автобусних основних маршрутах. В останні роки особливою популярністю у пасажирів користуються маршрути, на яких використовуються мікроавтобуси. У місті існує широко розвинена мережа державних та приватних універсальних, спеціалізованих та продовольчих магазинів, кіосків, павільйонів, ринків, хлібних міні-пекарень, ресторанів, кафе, барів, різнопрофільних ательє тощо. Тільки за минулі три роки їх кількість зросла вдвічі. 2008-2010 рр.

У Чорноморську (Іллічівську) успішно працює також мережа фінансово-кредитних організацій. Свої послуги пропонують кілька самостійних банків та їхніх філій, у тому числі такі великі, як АКБ «Морський транспортний банк», відділення Промінвестбанку, Укрсоцбанку, Ощадбанку, «Райфайзенбанку», банк «ПриватБанк», «Південний». У місті є три поштові відділення, нотаріальні та адвокатські контори, агенції з обміну та продажу нерухомості, будівельні та страхові компанії. Однією з найбільш розвинених сфер міського господарства є система освіти. В Іллічівську діють два середні професійно-технічні училища (ПТУ-15 та ВПТУ-22), де навчаються 1500 учнів, українська гімназія та дев’ять середніх шкіл, у яких навчаються 9 тисяч учнів, Школа мистецтв, Будинок творчості учнів, дитячий екологічний центр, дитячий -юнацька спортивна школа, а також ряд муніципальних та відомських дошкільних закладів на 3 тисячі місць.

Школа №5, вид ззаду. Іллічівська гімназія. На території міської ради існує розвинена мережа закладів культури. Загальний книжковий фонд бібліотек міста, зокрема три сільські, налічує майже 400 тисяч томів. Особливо скажемо про Іллічівський музей витончених мистецтв — унікальний заклад такого типу в Україні. Основу його художніх зборів становить особиста колекція художніх порцелянових виробів XVIII-XIX століть українських та російських заводів, безкоштовно переданих місту 1977 року його почесним жителем О.Білим. У місті видаються три газети — загальноміська «Чорноморський маяк», відомчі «Іллічівець» та «Судноремонтник». Працює п’ять кінотеатрів та сільських будинків культури на 2400 місць. Дані на 2010 рр. Велика увага в місті приділяється розвитку мережі організацій охорони здоров’я, спорту та відпочинку. У місті є дві поліклініки, розраховані на 1750 відвідувань на день, лікарня на 400 ліжок, стоматологічна поліклініка, сільські амбулаторії, оздоровчі пункти на підприємствах, оздоровчі пансіонати, а також два літні дитячі табори на 700 місць. У міському Палаці спорту успішно працює ціла мережа спортивних та оздоровчих секцій для дітей та дорослих, басейн для плавання площею 500 кв. м, часто проводяться всеукраїнські та міжнародні спортивні змагання. Крім цього, у місті працює 3 дитячі спортивні школи, 2 спортклуби, шість відкритих стадіонів, яхт-клуб та міжрейсова база моряків. У місті підготовлено 12 членів збірних команд України з різних видів спорту, у тому числі бронзову призерку Всесвітньої олімпіади гросмейстер С.Савченко. У вищих лігах країни грають команди «Чайка» (гандбол), «Море» (футбол), у першій лізі інтереси міста представляє волейбольна команда «Космос», у другій футбольній лізі – команда «Портовик».

Школа №5, вид ззаду. Іллічівська гімназія. На території міської ради існує розвинена мережа закладів культури. Загальний книжковий фонд бібліотек міста, зокрема три сільські, налічує майже 400 тисяч томів. Особливо скажемо про Іллічівський музей витончених мистецтв — унікальний заклад такого типу в Україні. Основу його художніх зборів становить особиста колекція художніх порцелянових виробів XVIII-XIX століть українських та російських заводів, безкоштовно переданих місту 1977 року його почесним жителем О.Білим. У місті видаються три газети — загальноміська «Чорноморський маяк», відомчі «Іллічівець» та «Судноремонтник». Працює п’ять кінотеатрів та сільських будинків культури на 2400 місць. Дані на 2010 рр. Велика увага в місті приділяється розвитку мережі організацій охорони здоров’я, спорту та відпочинку. У місті є дві поліклініки, розраховані на 1750 відвідувань на день, лікарня на 400 ліжок, стоматологічна поліклініка, сільські амбулаторії, оздоровчі пункти на підприємствах, оздоровчі пансіонати, а також два літні дитячі табори на 700 місць. У міському Палаці спорту успішно працює ціла мережа спортивних та оздоровчих секцій для дітей та дорослих, басейн для плавання площею 500 кв. м, часто проводяться всеукраїнські та міжнародні спортивні змагання. Крім цього, у місті працює 3 дитячі спортивні школи, 2 спортклуби, шість відкритих стадіонів, яхт-клуб та міжрейсова база моряків. У місті підготовлено 12 членів збірних команд України з різних видів спорту, у тому числі бронзову призерку Всесвітньої олімпіади гросмейстер С.Савченко. У вищих лігах країни грають команди «Чайка» (гандбол), «Море» (футбол), у першій лізі інтереси міста представляє волейбольна команда «Космос», у другій футбольній лізі – команда «Портовик».

АТ «Іллічівськзовніштранс» організовує морські перевезення, виконує функції прикордонного та фрахтового брокера, суднового агента, виконує послуги з організації залізничного експедирування до країн СНД та Європи, послуги з супроводу та охорони вантажу відповідно до бажання замовника. Підприємство виступає як контейнерний оператор, сюпвеєр, повнооб’ємний ремонт та технічний огляд за міжнародними стандартами всіх типів контейнерів на базі спеціального контейнерного бюро. АТ «Іллічівськзовніштранс» спеціалізується на перевалці бавовни та інших волокнистих вантажів. Технічні можливості дозволяють приймати таких вантажів до 400 тисяч тонн на рік. Цей процес включає зважування, відбір зразків, класифікацію, очищення домішок, переупаковку за міжнародними стандартами. Перепресування бавовни, льоноволокна, вовни та інших аналогічних вантажів може бути збільшено до обсягу 2,5 куб. м/т. Підприємство є членом Ліверпульської бавовняної біржі, кореспондентом Вейкфільд Інспекшн Сервісес ЛТД (Ліверпуль, Великобританія). АТ «Іллічівкзовніштранс» – міжнародний експедитор та засновник транспортно-експедиторської асоціації «Укрзовніштранс», асоціативний член Міжнародної асоціації експедиторів FIATA та Російської асоціації міжнародних експедиторів.

Джерело: http://shkola4.io.ua/s89559/oficialnaya_istoriya_goroda…_vozniknovenie_goroda..

Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BB%D1%8C%D0%B8%D1%87%D1%91%D0%B2%D1%81%D0%BA

{:}